неділю, 11 лютого 2018 р.


  Інформація для батьків


10 причин, чому діти до 12 не повинні користуватися ґаджетами

Педіатр Кріс Роуен рекомендує батькам більше часу приділяти дітям (особливо тим, яким ще не виповнилось 12) та не дозволяти їм весь вільний час проводити за комп'ютером чи в телефоні. Адже такий вид дозвілля негативно впливає на розвиток.

Американська академія педіатрії та Канадське товариство педіатрії заявляють, що діти у віці 0-2 років взагалі не повинні піддаватися впливу електронних пристроїв. Діти у віці від 3 до 5 років можуть користуватись ними не більше 1 години в день, з 6 до 18 років — 2 години на день. Однак насправді діти та підлітки користуються ґаджетами в середньому в 4-5 разів більше, аніж рекомендується, а це тягне за собою певні негативні наслідки, які в деяких випадках можуть загрожувати життю. 
1. Вплив на розвиток мозку
У маленьких дітей з народження і до двох років обсяг мозку збільшується втричі і продовжує розвиватися до 21 року. На формування мозку впливає навколишнє оточення. Надмірне використання технологій може вести до недостатньої уважності і відставання в пізнанні навколишнього світу, порушень навчання, а також підвищеної імпульсивності і зниження здатності до самоконтролю, що може проявлятись як спалахи гніву.
2. Відставання в розвитку
Технології відволікають дитину від рухомих занять, а це може призвести до затримки розвитку, а це негативно позначається на її успішності. Рухливість дитини підвищує її уважність і здатності до навчання, а використання технологій до 12 років лиш шкодять розвитку дитини.
3. Ожиріння
Телебачення та відеоігри пов’язані з ожирінням. Діти, яким дозволено користуватися ґаджетами в їх кімнатах, на 30% частіше страждають від ожиріння.
4. Недосипання
60% батьків не стежать за тим, як і коли їх діти використовують технологічні досягнення, а 75% дітей користуються ними в своїх кімнатах з дозволу дорослих. 75% дітей у віці 9-10 років сплять менше, ніж потрібно в їхньому віці.
5. Психологічні розлади
Технології можуть стати причиною психічних розладів у дітей. Тут йдеться про депресію, тривожність, порушення уваги, аутизм, біполярні розлади, психоз та проблемну поведінку..
6. Агресивність
Жорстокий медіаконтент може викликати у дітей неконтрольовану агресію.
7. Цифрове слабоумство
Зміст електронних медіа призводить до дефіциту уваги, а також зниження концентрації і пам’яті. Діти, у яких проблеми з концентрацією уваги, не в змозі нормально вчитися.
8. Залежність від ґаджетів
Чим більше батьки захоплюються технологіями, тим менше часу виділяють для спілкування з дітьми. Тому діти дуже часто, не отримуючи достатньої кількості батьківської уваги, прив’язуються до пристроїв.
9. Радіаційні випромінювання
В травні 2011 року Всесвітня організація охорони здоров’я класифікувала стільникові телефони (та інші бездротові прилади) як можливі джерела канцерогенів (“категорія ризику 2В”) через радіаційні випромінювання.
10. Недоцільність

Діти — наше майбутнє, але у них немає майбутнього, якщо вони зловживають технікою. Необхідно виробити комплексний підхід, щоб знизити рівень використання технологій дітьми.

неділю, 19 листопада 2017 р.

На допомогу батькам

 На допомогу батькам




Як навчити дитину писати без помилок?Уміння чітко і грамотно висловлювати свої думки – це важливо. З того моменту, як дитина починає писати свої перші букви в прописах, школа і батьки намагаються навчити її писати правильно, без помилок. Але комусь вдаються складні мовні звороти, а комусь важко написати без помилок навіть найпоширеніші слова. Як же навчити дитину писати без помилок?Часто можна почути про поняття «природного грамотності». Але грамотність – це не те, що можна передати у спадок, з чим можна або народитися, або ні. Грамотність – це навик і для придбання цієї навички необхідно докласти чимало зусиль.Батьки і правильність їхнього мовлення грають важливу роль в тому, як в майбутньому буде писати їх дитина Адже основа грамотності дитини закладається разом з розвитком його мови. Тому, якщо вдома прийнято говорити  «суржиком», слова спотворюються, а читання книг не в пошані, то чи можна сподіватися, що дитина буде писати без помилок?

До речі, книга – це важливий помічник для освоєння досвіду правопису. Дитина багато разів зустрічає якийсь написане в книзі слово і запам'ятовує його – спрацьовує зорова пам'ять. Пізніше, коли це ж слово потрібно буде написати в диктанті або в творі, дитина з легкістю його відтворить. Адже ніхто не замислюється, як правильно пишеться слово «вода», «хліб». Ці слова ми щодня вживаємо в своїй промові, бачимо їх на етикетках продуктів або на рекламних щитах.
У будь-якій мові є цілий ряд слів, написання яких не підпорядковується загальним правилам. Ці слова треба просто знати. Тому дитині потрібно частіше пропонувати літературу, в якій такі слова зустрічаються.
Якщо дитина диктанти пише добре, правильно, але при переписуванні тексту то тут, то там робить помилки – скоріше за все, винна неуважність. Це може означати, що дитину щось відволікає під час письма , заважає йому зосередитись. Тому, коли дитина готує домашні завдання, батьки повинні забезпечити її  максимально зручні і спокійні умови для занять. А, значить, ніяких телевізорів, комп'ютерів, галасливих ігор!
Розвивати уважність і пильність дитині допоможуть спеціальні навчальні ігри. Можна запропонувати дитині невеликий текст, в якому йому необхідно буде підкреслити, наприклад, всі літери «А». Потім завдання ускладнюється: підкреслювати потрібно вже не одну, а кілька букв. Таким чином, дитина навчитися уважніше читати текст.
Дитині, яка робить помилки при списуванні слів з дошки або з книги, можна порадити промовляти слова пошепки. Адже тоді в роботу включається ще й слухова пам'ять, яка допоможе дитині згадати як правильно пишеться потрібне слово .
Як навчити дитину добре писати диктанти? Практика, практика і ще раз практика! Кілька абзаців з улюбленої книги, хорошого журналу, диктант із спеціального збірника – це допоможе школяреві відпрацювати навик написання диктантів. До того ж, часто причиною помилок в диктантах служить страх. Постійні «тренування» позбавлять дитину від цього страху. 


Просто переписуйте тексти художньої літератури. Відкрийте збірник диктантів або візьміть твір  і переписуйте по 3 – 5 речень в день. Це допоможе підвищити грамотність і ерудицію.

Вчимось розв'язувати задачі
Пам’ятка «Як працювати над задачею» 
1. Прочитай уважно задачу та уяви, про що в ній розповідається. 
2. Повтори умову й запитання задачі. 
3. Запиши коротку умову задачі. 
4. Поясни, що означає кожне число. 
5. Подумай, чи можна одразу відповісти на запитання задачі.
 6. Поміркуй, що треба знати, щоб відповісти на запитання задачі. 
7. Склади усно план розв’язання задачі. 
8. Запиши розв’язання задачі з відповідними поясненнями. 
9. Перевір розв’язання. 
10. Запиши відповідь на запитання задачі.


Задачі на віднімання числа від суми

 Такий вид задач можна розв’язувати двома способами

 1.Уважно читаємо задачу.

 На галявині гралося 5 білченят та 7 зайченят. 5 зайченят сховалися в кущах. Скільки звірят залишилось на галявині?

Складаємо коротку умову
Грали — 5 б. і 7 з.
Сховались — 5 з.
 Залишилось — ? зв.

 1-й спосіб
Розмірковуємо над планом розв’язання.
Щоб дізнати­ся, скільки звірят залишилося на галявині, треба знати, скільки всього звірят грало на галявині і скільки звірят сховалося. Скільки звірят сховалося — відомо. Скільки всього звірят грало на галявині — невідомо. За умовою задачі про це можна дізнатися, бо відомо, скільки окремо було на галявині білченят і скільки — зайченят.
 Пояснюємо розв’язання задачі. Спочатку знайдемо, скільки всього звірят гралося на галявині. Якщо білченят було — 5, а зайченят  — 7, то число всіх звірят дорівнює сумі цих чисел.
До числа 5 додати 7 буде 12. Тепер можемо дізнатися, скільки звірят залишилося. Якщо на галяви­ні було 12 звірят і потім 5 зайченят  сховалось, то знайти треба різницю цих чисел.
Виконуємо дію віднімання.
Від числа 12 відняти 5 буде 7.
 Записуємо розв’язання діями:
 1) 7 + 5 = 12 (зв.) — усього було на галявині;
2) 12 - 5 = 7 (зв.)
 виразом: (7 + 5) - 5 = 7 (зв.)
Записуємо відповідь
Відповідь. На галявині залишилось 7 звірят.

2-й спосіб
 Розмірковуємо над планом розв’язання.
 За умовою задачі можна дізнатися скільки зайченят залишилось на галявині, бо відомо, скільки було зайченят і скільки їх сховалось у кущах.
 Пояснюємо розв’язання задачі. Спочатку знайдемо, скільки зайченят залишилось на галявині. Якщо зайченят було 7 і 5 із них сховались у кущах, то число зайченят дорівнює різниці цих чисел. Від 7 відняти 5 буде 2. Тепер можемо дізнатися, скільки всього звірят зали­шилося. Якщо на галявині було 5 білочок і залишилось 2 зайчики, то число всіх звірят дорівнює сумі цих чисел. До числа 5 додати 2 буде 7.
Записуємо розв’язання діями:
1) 7 - 5 = 2 (з.) — залишилось на галявині ;
2) 5 + 2 = 7 (зв.)
виразом: (7 - 5) + 5 = 7 (зв.)
Записуємо відповідь

Відповідь. На галявині залишилось 7 звірят.

неділю, 15 жовтня 2017 р.

Конспект відкритого уроку

Конспект відкритого уроку 

  Природознавство(2кл.)

Тема: Осінні явища в житті рослин

Мета: поглибити знання школярів про явища природи; розкрити взаємозвязок  явищ живої і неживої природи;
формувати в учнів уявлення про осінні явища в житті рослин,  уміння         аналізувати, порівнювати;
розвивати кмітливість, спостережливість, мислення.
Виховувати любов до природи рідного краю.
Обладнання: мультимедійна презентація, підручник з природознавства, завдання для роботи в групах, сигнальні картки.
Хід уроку
І. Організація класу
1.  Інтерактивна вправа «Посмішка».
Закінчилась вже перерва,
Пролунав шкільний дзвінок.
А тепер усі швиденько
Налаштуйтесь на урок.
Діти, сьогодні до нас на урок завітали гості.
В народі кажуть, що добрий гість – дому радість.
Привітайтесь із гостями та подаруйте їм свої чарівні доброзичливі посмішки.
– Працювати сьогодні на уроці будемо під гаслом…
 (На дошці)
Не просто слухати, а чути.
Не просто дивитися, а бачити.
Не просто відповідати, а міркувати.
Дружно і плідно працювати.
2. Вправа «Очікування»
Що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?
Щоб здійснились ваші очікування , якими ви бачите себе на уроці?
(Відповіді дітей)
ІІ.  Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів.
1.      Підсумки фенологічних спостережень.
Отже, слово надається черговому синоптику, який повідомить, яка погода та які природні явища чекатимуть на нас сьогодні.
(Учень підсумовує фенологічні спостереження за планом)
План спостережень
·         Назва пори року.
·         Назва місяця, історія її походження.
·         Дата, день тижня.
·         Стан неба.
·         Температура повітря.
·         Опади та інші природні явища.
·         Ви прослухали прогноз погоди на сьогодні. А як ви гадаєте, для чого людині потрібно слідкувати за прогнозом погоди?

1. Пограємо в гру  «Незакінчене речення», повторимо тему попереднього уроку «Осінні явища в живій і неживій природі» .(приготуйтесь)
- Осінні місяці: … вересень, жовтень, листопад.
- Восени дні стають…коротшими, а ночі… довшими.
- Небо часто вкривається …сірими хмарами.
     -  Часто йдуть … дощі, дмуть холодні… вітри.
               -  Піднімається нижче на небосхилі …сонце.
               -  Знижується температура … повітря
               -  На грунті зявляються перші …заморозки.
2. Щоб зрозуміти про що буде йти мова на сьогоднішньому уроці, пропоную вам відгадати загадку
Якщо на деревах листки пожовтіли, 
У вирій далекий птахи відлетіли, 
Якщо небо сиве, якщо дощик ллється,— 
То ця пора року ...  зветься.
(Осінню)
Що ми знаємо про осінь? Осінь яка?
3. Складемо тематичну павутинку до слова «Осінь»
Осінь хазяйнує скрізь, куди не глянь. Прибрала золотом сади, парки, ліси, струшує додолу жовте, багряне листя. Дивишся і милуєшся: чарівниця пофарбувала все навколо в червоні й жовті, багряні й мідні кольори.
Багато художників писали полотна передаючи красу осінньої природи.  Пропоную переглянути картини (Левітан «Золота осінь», Поленов Золота осінь ) та відповісти на мої запитання:
Що обєднує ці полотна?
Що зображують художники на своїх картинах?
А що росте в лісі?
(Дерева , кущі, травянисті рослини)
До якої природи ми це все віднесемо?  Доведіть це.
ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.
Сьогодні на уроці ми дізнаємось, як зміни в неживій природі впливають на зміни в житті рослин з приходом осені.
III. Вивчення нового матеріалу
1. Розповідь вчителя з елементами бесіди
Проблемне запитання
Чому в народі кажуть: «Сидить осінь на горбочку, вишиває лісові сорочку»?
А чому восени листочки змінюють колір?(відео)
Листя зелене тому, що в його клітинах є особлива речовина хлорофіл. Він потрібен листю, щоб перетворювати сонячну енергію у поживні речовини.
Восени стає холодно, дні стають коротшими, а ночі довшими. Такі зміни підказують деревам, що скоро настане зима і дерева починають готуватись до зимового сну. В листках більше не утворюється хлорофіл, він поступово зникає.
 Крім хлорофілу в листях є жовті, чер­воні, жовтогарячі речовини, які стають більш помітними восени.
Словничок : хлорофіл -  речовина, що надає листю зеленого кольору.
Робота за підручником ст. 35 – 36
Прочитаємо перший абзац, відшукаємо відповіді на запитання
- Яке дерево першим змінює забарвлення листя?
- У яких дерев листочки червоніють?
- Якого кольору набуває восени листя дуба?
Висновок: зміна забарвлення  листків є осіннім явищем в житті рослин.

-         Після зміни забарвлення листя опадає.
-         Як називається явище, коли падає листя з дерев? (листопад, падолист - словничок)
Попрацюємо з другим абзацем тексту. Відшукаємо відповіді на запитання:
Коли починається найбільший листопад?
Яке дерево першим скидає листя?
Які дерева зберігають листочки до глибокої осені?
Що  ви дізнались про листя дуба?
Висновок. Найбільше листя опадає після перших заморозків. Раніше за інші дерева скидає своє листя липа, потім клен і горобина. До пізньої осені зберігає своє листя берізка та дуб.
·         Чому листя опадає?  Що ж його спричиняє? Насамперед те, що косе сонячне проміння менше нагріває повітря і поверхню ґрунту, а отже, воду, яка є в ґрунті. Вода, температура якої стає нижчою, ніж улітку, не може надійти через коріння до всієї рослини. Тоді дерево або кущ, захищаючись від надмірного випаровування через листя, починає поступово скидати його.
Скидаючи листя, дерева, крім того, оберігають себе від механічних пошкоджень під масою снігу. Часто можна бачити, як узимку ламаються від снігу досить великі гілки дерев.
·         Висновок: листопад  є осіннім явищем в житті рослин.

       Фізкультхвилинка
У лісочок ми пішли, та грибочок там знайшли,
Нагнулись, зірвали, у кошик поклали та рушили далі.
Травичка у лісі низенька, низенька,
Дерева  високі, високі.
Вітер   дерева   гойдає, колише,
То  вліво, то  вправо  нахиляє
То  вперед, то  назад хилить.
Птахи  у вирій  летять, відлітають,
А діти  тихенько  за  парти  сідають

Чи всі дерева восени скидають листя?  (Які це дерева? хвойні)
Хвойні рослини легко переносять тимчасову нестачу води, яка надходить до коріння з ґрунту. Їхня хвоя випаровує набагато менше води, ніж листя листяних дерев.
Цікаво знати!
Листя, опадаючи, рятує дерево від руйнування. Крім того, на землі створює теплу ковдру для кореня дерева та трав’янистих рослин. Є добривом навесні для рослин.
Які ще зміни відбулися з настанням осені в житті рослин? (дозрівають плоди)
У яких  дерев та кущів дозрівають плоди восени? (калина, каштан, горобина)
Дозрівання плодів – це теж явище в житті рослин.
 Трав’янисті рослини.
- Що відбувається з трав’янистими рослинами? (жовтіють і в’януть).
- Зеленіють лише суниця і копитняк, які не бояться морозу.
Хвилинка поезії
Осіння природа зачаровує своєю красою поетів. Пропоную послухати вірші про цю пору року.
ЛИСТОПАД
Осінь, осінь, листопад,
Жовте листя стелить сад,
За моря в краї далекі
Відлетіли вже лелеки.
Хмари небо затягли,
Вітер віє з-за гори,
Ходить осінь листопадом,
Жовте листя стелить садом.
Анатолій  Житкевич
ЧАКЛУНКА
Осінь фарби готувала,
У відерця наливала.
Змішувала, чаклувала,
Потім все розфарбувала.
Придивіться, все довкола
Стало різнокольоровим!
Надія Замрія

Золота осінь.
В парках і садочках
На доріжки й трави
Падають листочки
Буро – золотаві.
Метушні немає, тиша й прохолода-
 Осінь золотая
Тихо- ніжно ходить.
Катерина Перелісна

ІV. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів

 Обєднайтесь в групи

1. Робота в групах:
Завдання:
1 група і 4 група  «З’єднайте частини прислів’їв» , поясніть їх.
Як листя жовтіє,                      сім погод у нас.
Літо дає коріння,                     за собою дощі веде.
Осінь іде                                   а осінь  насіння.
В вересневий час                    то поле смутніє.
2 група і 5 група 
«З якої рослини плоди»
Зєднати дерева та кущі з їх плодами
3 група  і 6 група  «З якого дерева листок»
 З’єднати назву дерева з відповідним листочком.
Презентація роботи груп
Гра «Так чи ні» (з використанням сигнальних карток)

Восени жовтіє листя   (так)
Стало прохолодніше   (так)
Триває збір урожаю  (так)
 Збираємо суниці   (ні)
 Листя вишні жовтіє (ні)
  Можна спостерігати листопад (так)
  Всі дерева скидають листя (ні)

А зараз пропоную вам перевірити себе.
Тестовий контроль знань
1. Які зміни відбуваються з рослинами восени?
а) листя змінює забарвлення, осипається;
б) листя не змінює кольору;
в) квітнуть дерева.
2. Восени достигають плоди
а) калини, горобини, шипшини;
б) вишні, черешні смородини.
3.Листопад – це
а) зміна забарвлення листя на деревах і кущах;
б) осіннє явище природи;
в) достигання плодів і насіння.
4. Хвойні дерева восени
а) залишаються зеленими;
б) скидають своє вбрання повністю;
в) змінюють забарвлення.

VІ. Підсумок уроку.
Отже, чи справдились ваші очікування стосовно уроку?
Продовжте речення
Після цього уроку я знаю…
Я розумію….
Мені сподобалось…
Сьогодні на уроці дуже гарно працювали  …. На перерві підійдіть до мене зі щоденниками, отримайте свої оцінки.
Усе, що нас оточує і не зроблене руками людей, — це природа. Від спілкування з природою ми отримуємо насолоду та радість.   Усі ми — діти природи, та не всі однаково добре ставимося до неї. А природа потребує постійної уваги, турботи. Ми  з вами повинні берегти природу, охороняти її багатства.
VІІ. Домашнє завдання
Ст. 35 – 37 , читати, відповідати на запитання.
 Розфарбувати листочки кольорами осені, др з. ст.14
Практична робота: Назбирати та насушити насіння рослин для пташок
Дякую за роботу на уроці




неділю, 22 листопада 2015 р.

Літературне читання Тексти для опрацювання у 4 – Б

Дзвін шабель,
пісні, походи,
воля соколина,
тихі води,
ясні зорі —
моя Україна...

Майбутня українська письменниця (Марія ПРИГÀРА1908–1983) наро-дилася в Москві. Згодом батьки переїхали до Криворіжжя, де маленька Марійка вперше почула українські пісні, захопилася природою. Згодом вона закінчила Одеський інститут народної освіти.
У 1930 році побачила світ перша книжка письменниці для дітей.
Марія Пригара написала понад три десятки книжок різних жанрів: вірші, казки, п’єси.
Не одне покоління дітей захоплено читає її збірки «Козак Голота», «Михайлик — джура козацький».

КОЗАК ГОЛОТА
   Ой же й широкі дунайські степи: ні кінця їм не видко, ні краю… Ширяють над степом орли-сизокрильці, виглядають згори необачне птаство. Як звечоріє, хмарами летять на степові озера дикі гуси та срібнопері лебеді, не бояться нікого: хто там буде в степу їх полохати! Хіба часом вискочить на горбок тонконогий сайгàк чи здоровезний тур вихилить із трави лобату голову, наставить роги, пошукає — з ким би його позмагатися силою?
    Стелиться степом битий шлях: ним татари-буджаки ходять з Дунаю до Дніпра, а звідти на Дніпро-Славуту.
Палять дорогою села, хутори-зимівники, хапають, кого перестрінуть.
Гірко плачуть бідні бранці, йдучи тим ординським шляхом. Розлучить люта неволя дочку з матір’ю, сестру з  братом, чоловіка з жоною. Усіх продадуть на ринку татарські мурзи — кого в Туреччину, кого персіянам чи арабам,
жменями насипатимуть у глибокі кишені вторговані за  ясир золоті цехіни.
А хто ж то скаче шляхом? Може, татарин, приторочивши до сідла сирицю, женеться за якимось бідолахою, що втік з улусу на світанні, коли задрімала сторожа?
Ні, то не татарин, то запорожець скаче. Не з товариством їде, сам-один верстає шлях до Дунаю. Раз по раз стає в стременах, оглядає степ з-під долоні, зсунувши на потилицю шапку. А воно й шапка! Травою підшита, вітром підбита, тільки й того, що шлик є та китиця! І жупан розпанаханий, крізь діри голе тіло світить. Як є козак Голота, що про нього ото пісню співають:
Ой там гуля степами козак Голота,
не боїться ні вогня, ні меча, ні третього болота!
Та запорожцеві байдуже: Голота, то й Голота! Хоч шапка дірява, зате кінь добрий — три дні біжить, не втомиться. Хоч козацька одіж і в дірках, зате зброя справна: і спис є, і рушниця-пищаль за плечима, і гостра шаблюка
при боці. Ще й важкого молота-келепа до сідла приторочено — ворогів у бою влучати.
Не на гулянку вибравсь козак із Січі аж до Дунаю. На одчай душі скаче в татарську орду — визволяти свого побратима.
На полюванні одбивсь шибàйголова од своїх, погнався зопалу за табуном сайгаків — і наче у воду впав. Помчав Голота шукати — тільки шапку козацьку знайшов біля степової могили, на прим’ятій, потолоченій траві. Мабуть, розігнався Максим та й наскочив у степу на татарську
зàсідку.
    Місяців зо три й чутки не було, а оце прибила звістка на Січ, що бачили Максима в колодках у місті Кілії, у багатющого мурзи Гасанбåя. Править за нього мурза тяжкий  викуп — три тисячі золотих цехінів. Не буде викупу, казав, продасть бранця, куди сам схоче…
   Засідлав коня Голота — й гайда до Кілії. Пропаде Максим, замордують у неволі… Золота ж узяти ніде!
      …А вже ген-ген курять димки на
обрії: чи не Кілію видко? Мріють удалині чорні цятки: то пасуться край
міста табуни та отари. Їздять коло них верхи чабани в кошлатих кожухах, бігають злющі пси. Час, мабуть, звертати. У тих ординців очі, мов у
шулік: хоч і за п’ять верстов угледять гостроверху козацьку шапку.
Скочив із сідла запорожець і повів коня у глибоку долину.
Шумить у долині одвіку не кошена трава, хлюпотить у
комишах срібноводе озерце, а на схилі здоровань дуб розпросторив темні вузлуваті віти. І пàша коневі є, й вода — чого ще треба подорожньому!
Пустив на попас коня, а сам поліз-побрався на високо-го дуба — роздивитися, чи таки ж немає поблизу ординців? Глянув пильно — нікого не видко: тільки табун блукає на обрії…

      І спàло тут на думку козакові: а може, пробратися до Кілії з жебрацькою торбою? Пустити очі під лоба, зігнутися в три погибелі: «Подайте сліпому-невидющому!» — ходять і в орді старці та каліки за проханим хлібом…
А йому — аби до того Гасанбея добитися, вèстежити, чи ще тут Максим, чи не продано його кудись на галери.
Може, й пощастить: чи побачить крадькома, чи знак побратимові дасть. А там — козак не в тім’я битий: щось та прирозуміє!
З такою думкою зліз запорожець із дуба. Глянув на сонце — на обрій хилиться: недалеко й до смерку. Попоїв житньої соломахи з водою і ліг у траву спочити на часину.
Незчувсь, як і заснув, поклавши кулак під чубату голову.Та не так сталося, як гадалося! Спить козак і не знає,що на нього чигàє лихо. На своє безголів’я вилазив на дуба: накинув його оком не хто інший, як сам старий
мурза Гасанбей. Виїхав мурза по обіді в степ — глянути, як там пасуться його коні та вівці, допильнувати чабанів: чи не пече котрий нищечком хазяйську овечку, сховавшись у байраці.
Та й запримітив — не димок од чабанського вогнища,а козака на дубі, що, не дуже хапаючись, злазив собі погілках на землю, мов і не в чужому степу виглядав ворога,а сидів на тому дубі на чатах десь у Великому Лузі.
Аж затрусився Гасанбей, як угледів, серце заграло вгрудях, мов у молодого. Бач, куди потрапив зухвалий січовик, бач, як вистежує та винюхує! То не втече ж він звідсіля, побіжить за конем, мов собака на припîні!
І вже мчить Гасанбей у долину, розважа в думці, як спійма козака
живцем, без жалю періщить коня важкою нагайкою.
Може б, і пропав козак без усякої слави, та почув вірний кінь щось недобре, захропів, тупнув ногою: «Уставай, господарю!».
Схопився Голота мов опечений—і всідло.Гаразд,щоконянерозсідлав.Вискочивздолини—свиснула
татарськастрілабілявуха.
— Гей, забродо! — гука мурза, важко зводячи дух. —Де тобі битися з Гасанбеєм. Хоч і сам одягай на шию аркана та біжи за мною на продаж!
Стрепенувся Голота, блиснув очима.
— Спасибі, Гасанбею, що сам до мене прийшов! Тільки ж гляди: ще ти козака в неволю не взяв, а вже й пощитав за нього гроші.
З тим словом намірився та як гримне з пищалі!
Заіржав татарський кінь, звалився, мов косою підтятий.
Не встиг мурза скочити з сідла — заорав з розгону носом землю. Аж завищав од такої нарóги. Як не схопиться на рівні ноги, як не сипоне стрілами!
Вп’ялася одна стріла козакові в щоку, побігла кров
цівкою. Вирвав Голота стрілу, жбурнув геть.
— Чуєш, старий! — гукає. — Мабуть, ти між козаками не
бував, козацької каші не їв, козацьких звичаїв не знаєш!
Та й кинувся на Гасанбея, одбиваючись од стріл нагайкою. То не степовий орел каменем упав згори, нагледівши ситого ховрашка поміж ковилою. То козак Голота перейняв мурзу, накинув на шию аркана, зв’язав руки й ноги.
— Якби не Максим, — каже, — була б тобі, вражий сину, з душею розлука! А так — їдьмо на Січ! Візьму з тебе викуп, який сам схочу. Оддаси мого побратима, ще й три сотні невільників з ним. А пручатися будеш — більше заплатиш!
Прив’язав мурзу до коня, сам позаду сів і поїхав степом, співаючи:
Ой ти ж поле, поле кіліїмське!
Бодай ти літо й зиму зеленіло,
як мене в лихій годині сподобило!
А козаки щоб довіку гуляли,
хороші мислі мали,
воріженьків під ноги топтали!